Заріж, мамко, каченятко

Заріж, мамко, каченятко,
Най качечка рапче;
Подь, убога дівко, йграти,
Най багацька дівка плаче.

Багацька ся файно вбрала
Та й навперед стала,
А ми, хлопці, зговорімся,
Вби ся вона ізустала.

На високій полонині
Камінь мармуровий;
На тім, на тім каменику
Стоїть любко змальований.

Стоїть любко змальований
Та й думку думає,
Який ото жаль великий,
Кой ся із ким полишає.

Поможи ми, пане боже,
Тото дівча взяти:
Аж худоби не діждуся,
Хоч хороше уженюся.

Comments are closed.