Запорожець Васюринський

Яку ж вам тепер пісню заспівать? Хіба про Васюринського?

Васюринський-козарлюга все п’є та гуляє,
Отамана кошового батьком називає:
– Дозволь, батьку-отамане, нам на башті стати…

Васюринський, знаєте, той був такий сильний, що як причащається, то чотири чоловіки держать попа, щоб не впав від-ні-духу. Такий був лицар, що тільки дихне, то від самого духу невстоїш на ногах. Як прийшли москалі Січ жакувати, то він просив, щоб тільки дозволено йому стати на башті. – Ми, – каже, – станемо з кулаками, то ні спис, ні куля невізьме. А опісля, як побачили, що Москва вже все позабирала, сіло їх сорок тисяч на човни та й поїхали до турка.

Comments are closed.