За капусту

За капустуНаші пани були Стригуни. Так їх звали. Пан Петро Пилипович Стригун, пані Марія Тимофіївна Стригунка. Я змалку була у кімнатах, служила коло пані за горничну.
Раз мені так прийшлося, що я, мабуть, поки й умру, то не забуду. Прягли ми капусту на пиріжки та якось-то й недогледіли: та капуста трохи зверху й пригоріла. А пані моя як побачила та як заходилась мене бити. Як заходилась.
Била чим попало. І-і-і! Та й била ж дуже. Так била, так била, що я й тепер як згадаю, то в мене аж отут заболить (показує на груди). Скільки ж її, тієї капусти, пригоріло?! Та скільки її всього було?! Хоч би і вся погоріла, так у нас же було капусти в погребі аж дві кухви, от таких і повнісіньких, аршина два од землі. А мене побила так, що хай бог милує. Я трохи не збожеволіла. Пролежала цілісіньких шість тижнів.

Comments are closed.