Їхали чумаки з України

Їхали чумаки з України,
Викресали вогню з кременини.
Викресали вогню з кременини
Та й пустили пожар по долині.
Запалили пожар по долині,
Запалили гніздечко солов’їне.
— Сива зозуленько, сестро ж моя,
Ой пропав я тепер й діти мої!
— Чи я не казала, ти ж мій брате:
Не мости гніздечка край лужечка.
А мости гніздечко у лужечку,
На високім древі, на вільшині.
Ніхто ж того древа не зрубає,
Ніхто ж твоїх діток не спіймає.
Ой молодий козак розгулявся,
Під козаком коник розігрався.
Та й на синє море увігнався,
На синьому морі обломався.
Бийся, коню, вибивайся
До тій, що любив, ще й кохався.
До тій вдовоньки молодої,
А до тих діток-сиріточок.
А до тих же діток-сиріточок,
Що ходять по вулиці без сорочок.

Comments are closed.