Як чоловік церкву шукав

Оженився чоловік і взяв богомільну жінку, а він і разу не був у церкві. Вона його гонить до церкви, а він каже:
— Я не знаю, яка вона!
— Дивись, де зелений дах, ото й церква!
Він одягся й пішов селом; дивиться — аж стоїть шинок, а на даху мох уже старий-зелений поріс. Він думає: «Аж це то — церква». І заходить туди. Дивиться, а там сидить дід та грає на скрипку, а баба танцює п’яна, а інші мужики в карти грають. Він постояв і пішов додому. Жінка й питає його:
– Був у церкві?
Каже:
— Був!
— Що ж ти там бачив?
— Скільки я, — каже,—там чудес бачив!
Жінка питає:
— Яких?
— Старий, — каже, — спас грає на бас, а свята пречиста — наділа намиста та: гу-цу-цу, гу-цу-цу по церкві. А Миколай-чудотворець сидить за столом із святими та схватить за ноги боженя, та об стіл головою, та: «Чи немає в кого козиря?»
— То ти ж, — каже, — був у шинку, а не в церкві!
— Ти ж казала, — каже, — що, де зелений дах, то там і церква, то я туди й пішов!..

Comments are closed.