Ти поїдеш, муй миленький: я о тя гадаю

Ти поїдешъ, муй миленький: я о тя гадаю:
Ей чи любитъ ти такъ мене, як я тя кохаю.
Обіжайте, обмовляйте своїми язиками;
Вже не, буде жадної зміни нігди межи нами!
Ах я бідна несчастлива, що буду чинити,
Що не можу над милого іншого любити?
Нехай мині весь світ дають—не хочу нічого;
Бо вже нема і не буде над миленького!
Ой, господи милосердний! глянь на мене нині:
Не дай мині загинути, молодій дівчині.
Не дай мині загинути, да й мому милому;
Коли маєш счастя дати, дай разом і йому!
Ото я тя, боже, прошу і буду просити:
Дай же мині як найбільше з миленьким пожити.
Шумить річка невеличка да й шумить як з лука;
А вже-ж мині, сердце моє, з тобою розлука.
Ой як тяжко каменеві без води плинути;
Ой так тяжко, сердце моє, без тебе тут бути!
Два голуба воду пили, а два колотили;
Бодай тії не сконали, що нас розлучили:
Що они нас розлучили з коханої пари…
Бодай тії не сконали, да й щастя не мали!
Ей місяцю, місяченьку! не світи нікому,
Тілько мому миленькому як піде до-дому!
Ей місяцю, місяченьку, засвіти тихенько,
Світи мому миленькому, як іде, видненько!

Comments are closed.