Триюда у ланцах і як він урвав ся

Триюда-Арідник, як би урвав си з дванадцяти ланців, то си світ скінчить. Раз він був си урвав і хотів цілком світ зігнати до купи. А Господь Бог, отець наш, каже єму: Стій! Я маю більшу путеру [тут: міць, силу, могутність] від тебе. Я не хочу світ тратити; я хочу, аби ти знов був присилений так, абись си нікуди не ввихнув. — І в тім часі нараз земля розступила си, а Ірод потав у землю по саму шию.
А Господь каже до нього. Видиш, що я маю більшу путеру від тебе! Ти аж тоді маєш си з ланців урвати, як діти ни мут [не матимуть, не будуть] ходити у живний четвер за кукуцами [маленькими хлібцями], а парубки як ни мут ходити на Великдень за писанками по дівках!
Сам Триюда прикований; він зсилає на землю своїх явидників [чортів]; вони сидять під виворотев [вивернутими деревами]; того дерева не вольно ані рубати ані ковбки класти; явидники перебігають границями сел, дорожищами (де три дорозі сходять си), або де три плоти у купі; як вони що несуть, то припочивають на такім плоту або на остреві порожній, як з неї заберуть сіно, а вона літує порожня; він каже, що тото для нього лишено; там припочиває явидник, як хапає жида на судний день. Як сіно кладуть у стіг, зараз остреву витягають, та кладуть на опліт.
Буде тому яких двадцять років, або м’ більше, як він знов був урвав си. Гуцули присягають, що його виділи як він летів попід облаки конем білим, сам такий великий, такий чорний, такий страшний, такий поганий, що пуду [страху] давало! Люде гадали, що вже світ си кінчає. Він як летів облаками, то громи били і блиски били; де він йшов поверх лісів, то ліс упав як від коси трава падає, а смереки таки терло, а так щось фівкало, що люде си перепудили, що гадали, що гине світ. Де йшов поверх хати, цілком дах як урвало в хаті, то занесло Бо’ знає куда. На Красноилї є на вігоді така маленька церковця, що називають каплицьов. Отжеж як він йшов, то з тої каплички з обрубини урвало дах тай занесло до Білоберезки з хрестами зовсім. Отже, щастя від Бога, що Бог так дав, що ті дванадцять ланців ймили його назад і вже не пустять, поки діти мут ходити на кукуци у живий четвер.

Comments are closed.