Закотилось сонечко за зелений гай

Закотилось сонечко за зелений гайЗакотилось сонечко за зелений гай,
Устань, устань, невдашечко, сей сон одгадай!
Як устала невдашенька — не вмивалася,
не втиралася,
Пошла в поле жать.
Дожалася до постаті, покотилася,
По своєму миленькому зажурилася.
— Десь мій милий по риночку ходить
І чужую милую за рученьку водить.
Чужую милую цілує, милує,
А на мене, молодую, нагайку готує.
А я ту нагайку підкину під лавку,
Нехай та нагайка хоть трохи оддише,
А мої шати-рукава вітер поколише.

Ой через село перепілка летіла

Ой через село перепілка летілаОй через село перепілка летіла,
Не дала мати, за кого я хотіла.
Ой я хотіла за війтового сина,
Щоб рочків зо два панщини не робила.
Ой не так зо два, ой хоч рочків зо штири,
Ой а щоб ручки з ніжками одпочили.
Розбився горщик з густою лемішкою,
Господь відає, де буду невісткою —
Чи тому пану, що ходить у жупані,
Чи тій гетьмазі, що ходить у серм’язі.
Чи тому пану,— допомогай, боже,
А чи гетьмазі,— не суди, милий боже.
Ой заржи, заржи, сивий коню, на росі,
Кого я люблю, пізнаю по голосі.