Ой знати, знати, хто кого любить

Ой знати, знати, хто кого любить:
Сяде близесенько ще й приголубить.

Ой знати, знати, в кого є дочки:
Втоптані стежечки через садочки.

Ой знати, знати, хто не жонатий:
Білеє личенько, як в паненяти.

Ой знати, знати, хто оженився:
Скорчився, зморщився та й зажурився.

Та й хащу ізрубали

Та й хащу ізрубали,
А вчинили вагаш;
Нигда, хлопче, так не буде,
Як ти собі гадаш.
Ей, дана,
Як ти собі гадаш.

Не журися, легінику,
Не жури, не жури,
Та дотіль би-сь долегінив,
Оби-сь пужав кури.
Ай дана-дана-дана,
Оби-сь пужав кури.

Та легіню молоденький,
Три-сме тя любили,
А ти й єдну не валовчен,
Громи би тя вбили.
Ой дана-дана-дана,
Громи би тя вбили.

Вагаш – лісосіка.
Валовчен – здатний.

Нигда – ніколи.

Красна в пані урода: хорошая, молода

Красна в пані урода:
Хорошая, молода,
А її муж
Стар, недуж,—
Пойдімо до хати,
Щоб весела
Пані була,
Будем забавляти.

«Помагай бог, борода,
А де жінка молода?
Лиш тихо,
На лихо.
Бо вельми стогнаєш.
Веселити
Молодую
Нам перешкоджаєш.

Коли хочеш стогнати.
Волиш вийти з хати.
Там, діду,
На біду
Будеш нарікати;
Ми за твою
Душу бога
Будемо прохати».
3 діда душа виходить,
Красна пані приходить.
Хорошая
Удова
Позбула старого,
Люби ж тепер,
Молодая
Жінко, молодого.
Амінь!

Серце моє любеє

Серце моє любеє,
Ходім жати обоє,
Ох ти, ох я,
Нажнем копу обоє.

Серце ж моє любеє,
Зносім снопи обоє,
Ох ти, ох я,
Зносим снопи обоє.

Серце ж моє любеє
Ходім до коршми обоє,
Ох ти, ох я –
Підем до коршми обоє.

Серце моє любеє,
Візьмім кварту обоє.
Ох ти, ох я,
Візьмім кварту обоє.

Серце ж моє любеє,
Хто ж буде платити?
Ох ти, ох я,
Заплатим обоє.

Серце ж моє любеє,
Варім вечеряти обоє,
Ох ти, ох і я,
Повечеряєм обоє.

Серце ж моє любеє,
Повечеряєм обоє,
Ох ти, ох я,
Ляжем спати обоє.

З банюра я воду беру, на камені стою

З банюра я воду беру, на камені стою,
Такого я мужа маю, што ся го не бою.

Такого я мужа маю, як ярчана паска,
Тоді я го поцілую, кед є моя ласка.

Такого я мужа маю, што мат дуже жита,
Бо я рада, хліба печу з велького корита.

Такого я мужа маю, мат дуже пшениці,
Я рада, галушки варю по великій мисці.

Такого я мужа маю, што мат дуже вівса,
Бо я рада, кисель варю, бо кисель найліпша.

Сію ж я на огороді та петрушечку

Сію ж я на огороді та петрушечку,
За огородом та чорнушечку;
Полю ж я на огороді та петрушечку,
За огородом та чорнушечку;
І рву ж я на огороді та петрушечку,
За огородом та чорнушечку.
Ріжу ж я молодому та каплун тлустий,
А старому та качан капусти;
Варю ж я молодому та каплун тлустий,
А старому та качан гризти;
Даю ж я молодому на полумиску,
А старому на тарелиську.
Стелю ж я молодому та периночку,
А старому та вереточку;
Лягу ж я к молодому та оченьками,
А к старому та плеченьками;
І сплю ж я, молодого обіймаючи,
А старого одпихаючи;
Буджу ж я молодого та цілуючи,
А старого поштуркуючи.

Поїхав би в ліс по дрова

Поїхав би в ліс по дрова, —
В мене жінка чорноброва.

Треба дома сидіть,
Треба жінку глядіть,
Щоб і хтось не прийшов,
Щоб і щось не приніс:
Або сала кусок,
Або мила брусок,
Або теї нещасної
Чечевиці мішок.

Поїхав би я волів пасти, —
Хочуть хлопці жінку вкрасти.

Треба дома сидіть,
Треба жінку глядіть,
Щоб і хтось не прийшов,
Щоб і щось не приніс:
Або сала кусок,
Або мила брусок,
Або теї нещасної
Чечевиці мішок.

Поїхав би я до млина, —
В мене жінка молода.

Треба дома сидіть,
Треба жінку глядіть,
Щоб і хтось не прийшов,
Щоб і щось не приніс:
Або сала кусок,
Або мила брусок,
Або теї нещасної
Чечевиці мішок.

Пішов би я погуляти, —
Прийде жінка заганяти.