За городом калина

За городом калина
У городця похилила.
Там Гандзуня ходила,
Цвіт-калину ломила,
До батечка носила:
— Мій батечко-порадочко,
Порадь мнє молоденьку,
Чи буду я такая,
Як цвіт-калина сяя?
— Будеш, донечко, будеш,
Докіль у мене будеш.
Як підеш від мене —
Спаде краса з тебе.
У чужого батечка
Не буде сніданнєчка,
Сніданнєчка не буде,
Обідати під полудень.
Самі сядуть вечеряти,
Тебе будуть відсилати:
— Іди, невістко, до броду
По холодную воду.
Заким я вернулася,
Вечеря минулася;
Заким лижки помила,
Зірочка засвітила.
Тілько ж мої вечері,
Що стала, заплакала;
Тілько ж я обідала,
Що неньку відвідала.

А вже весна, а вже красна

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капле.
Молодому козаченьку
Мандрівочка пахне.
Помандрував козаченько
З Лубен у Прилуки,
За ним іде дівчинонька,
Здіймаючи руки.
Помандрував козаченько
У чистеє поле,
За ним іде дівчинонька:
— Вернися, соколе.
— Не вернуся, забарюся,
Гордуєш ти мною,
Буде твоє гордування
Все перед тобою.

Через ставки хибкії кладочки

Через ставки хибкії кладочки,
А я, молоденька, йшла стихенька.
Щоб кладочки не схибнути, не схибнути,
Щоб ключами не брязнути, не брязнути.
Щоб ключами не брязнути, не брязнути,
Щоб свекора не збудити, не збудити.
Ой нехай спить, доки схоче, доки схоче,
Нехай мої голови не морочить.

Да весна, весна днем красна

Да весна, весна днем красна,
Да що ти нам, весна, принесла?
— Да принесла я вам літечко,
Зеленее житечко,
Да хрещатенький барвінок,
Да запашненький васильок.

Та ти, хрещатий барвінку

— Та ти, хрещатий барвінку,
Ти хрещатий барвінку.

Та не стелися в погрібку,
Не стелися в погрібку.

Та постелися в садочку,
Постелися в садочку.

Та по милому слідочку,
По милому слідочку.

Та де мій милий походив,
Де мій милий походив.

Ой там барвінок уродив,
Там барвінок уродив.

— Де моя мила ходила,
Моя мила ходила,

Та там травиця родила,
Там травиця родила.

— Ой а мій милий ревнивий,
А мій милий ревнивий.

Та на вулицю не пуска,
На вулицю не пуска.

А на вулицю гуляти,
На вулицю гуляти.

Та до дівочок співати,
До дівочок співати.

— Та в мене мила не слушка,
В мене мила не слушка.

Та за ворота та й пішла,
За ворота та й пішла.

Орел поле ізорав

Орел поле ізорав,
Пшеницею засіяв,
Крилечками зволочив,
Дрібний дощик примочив.
Щоб косарі скосили,
Молодиці згребали,
А дівчата зв’язали,
На коровай держали.