Стояла тополя край чужого поля

Стояла тополя край чужого поля,
А на тій тополі чотири соколи.
Перший сокіл полинув у виноград,
А другий сокіл полинув на Дунай,
А третій сокіл полинув на чисте поле,
А четвертий сокіл полинув під небеса.
З винограду летить, куропатку несе,
З Дунаю лине, срібний перстень несе,
З чиста поля лине, стадного коня жене,
З-під небес лине, красуню панну веде.

Зажурилася перепелонька

Зажурилася перепелонька,
Де би она си гніздечко ввила?
Й а ввила би-м си в ярій пшениці:
Вийдуть дівочки пшеничку жати,
Гніздо розкинуть, діти розженуть.
Зажурилася перепелонька,
Де би она си гніздечко ввила?
Й а ввила би-м си й а в кодоненьках:
Вийдуть жіночки колонні брати,
Гніздо розкинуть, діти розженуть.
Зажурилася перепелонька,
Де би она си гніздечко ввила?
Й а ввила би-м си й а в сухім дубі:
Вийдуть парубки дуба рубати,
Гніздо розкинуть, діти розженуть!

А в лузі, в лузі, а в калиновім

А в лузі, в лузі, а в калиновім
Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
— Де ж би я мала гніздочко ввити?
Вивила ж би-м го а в темнім лузі І
Там люди зайдуть луги рубати,
Луги зрубають, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
— Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го в буковиноньці!
Рубачі зайдуть ліси рубати,
Ліси зрубають, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
— Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го в каменній горі!
Там люди підуть гору лупати,
Гору злупають, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
— Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го в шовковій траві,
Косарі зайдуть, траву іскосять,
Траву іскосять, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
— Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го при новій стрісі,
При новій стрісі, в новій стодолі!
Ластівки злетять, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілочка,
Перепілочка, бідна вдовочка:
— Де ж би я мала гніздочко ввити?
Хіба го зів’ю в світлій світлоньці,
В світлій світлоньці, в свого милого,
В свого милого, в білій постільці.
Перепілонька, бідна вдовонька,
Бідна вдовонька чом Павлінонька,
Віншуємо ж тя річними святи.

А в тім дворі красна паня

А в тім дворі красна паня,
За сто злотих сукня на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стиха, браття, приступайте
До того двора високого!

А в тім дворі красна паня,
За сто злотих хусточка на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стиха, браття, приступайте
До того двора високого!

А в тім дворі красна паня,
За сто злотих панчішки на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стиха, браття, приступайте
До того двора високого!

А в тім дворі красна паня,
За сто злотих,черевички на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стиха, браття, приступайте
До того двора високого!

А в тім дворі красна паня,
За сто злотих коралі на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стиха, браття, приступайте
До того двора високого!

А в тім дворі красна паня,
За сто злотих ковточки на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!

Вітер повівав

Вітер повівав,
Дунай висихав.

Дунай висихав,
Зіллям поростав.

А в тім зіллячку
Росте деревце.

На тім деревці
Стоїть світличка.

А в тій світличці
Хлопець молодий.

А він там сидить,
У китай грає.

А в китай грає,
Краще співає.

Краще співає,
Ніщо не знає.

Турки, татари
Підгір’я взяли.

Приходить д’нему
Його батечко.

— Ой сину, сину,
Перестань грати!

Перестань грати,
Краще співати!

Турки, татари
Підгір’я взяли.

— А батьку, батьку,
Осідлай коня!

Осідлай коня,
Коня бистрого.

Вирихтуй мені
Меча острого.

Най я поїду
Турків здогоню.

Турків здогонив,
Усіх полонив.

Своє підгір’я
Назад заселив.

А перше село —
Старими людьми.

А друге село —
Молодицями.

А третє село —
Все дівочками.

За цими слови —
Будьте здорові!

Щоби діждали
Від тепер за рік!

Від тепер за рік,
Від року довік!

Ой знати, знати, що за господиня

Ой знати, знати, що за господиня,
Щедрий вечір, що за госйодиня.
В неї челядка вся в золоті ходить,
Щедрий вечір, вся в золоті ходить.
В неї коники все воронії,
Щедрий вечір, все воронії.
В неї возики все кованії,
Щедрий вечір, все кованії.

В полі, в полі плужок ходить

В полі, в полі плужок ходить.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!
— Ори, синку, цюю нивку.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!
Та посієм пшениченьку.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!
З колосочка — то жменьочка.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!
А з снопочка — четверточка.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!
А з другого — жита много.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!