Ой поїхав Івасейко на поле орати

Ой поїхав Івасейко на поле орати,
Зачала ся Марисейка на пречки збирати.
Оре Івась, оре за стареньким дідом:
— Нема ж мої Марисейки з ранейким обідом.
Ой прийшов же Івасейко до нової хати:
— І де ж, і де ж, мої діти, да де ж ваша мати?
— Пошла ж, пошла наша мати за гай по телята:
«А будьте ж ви здоровії, мої соколята!»
Ой пошов же Івасейко до нової скрині:
Ні сукна ми, ні пенязів, ані господині.
Ой вдарив сі Івасейко у поли руками:
— Діти мої, діти мої, що я почну з вами?
— Чей же, тато, чей же, тато, чей же не журіться:
Іде восень зимненькая,— тато, оженіться.
— Діти мої дрібненькії, вам то не в час буде,
Мені жінка за женою, вам не мати буде.
— А ми на то не дбаємо, жеби мати була,
Жеби змила, розчесала і приємна була.

Ой п’є чумак і гуляє

Ой п’є чумак і гуляє,
Товариство напуває.
Ой хто тому чумаченьку
Добра доглядає?
Доглядають сусіди,
Іще добрі люде.
Да вже з того чумаченька
Хазяїн не буде!
Ой у лузі калина,
Да схилилась вітка.
Розпилася, розгулялась
Чумацькая жінка.
Чого ж вона схилилася?
Буйний вітер повіває.
Чого ж вона розпилася?
Бо хазяїна немає.
Ой у лузі калина,
Да схилились вітки.
Розійшлися, розбрелися
Чумацькії дітки.
Чого ж вони схилилися?
Буйний вітер повіває.
Чого ж вони розбрелися?
Бо батька немає.
Стали думать і гадати,
Старшого брата питати:
— Порадь же нас, старший брате,
Де нам батька шукати?
— Якби батько на базарі,
То і музиченьки б грали.
Якби батько у шинкарки,
То б бряжчали склянки й чарки.
Якби батько у дорозі,
То б скрипіли ярма й вози.
Якби батько утопився,
То б Дунай би розлився.
Якби батька вовки з’їли,
То б і ліси зашуміли.

Ішло дівча лучками

Ішло дівча лучками,
Лучками, лучками, лучками,
Розмахавши ручками,
Ручками, ручками, ручками.

Стрітив його парубок,
Парубок, парубок, парубок:
— Покаж, дівча, заробок,
Заробок, заробок, заробок.

Дівча собов потрясло,
Потрясло, потрясло, потрясло,
Показало, що несло,
Що несло, що несло, що несло.

— Несу грушки і ябка,
І ябка, і ябка, і ябка,
Для парубків забавка,
Забавка, забавка, забавка.

Кого люблю трошечку,
Трошечку, трошечку, трошечку,
Дам му одну грушечку,
Грушечку, грушечку, грушечку.

Кого люблю сердушком,
Сердушком, сердушком, сердушком,
Дам му з цілим фартушком,
Фартушком, фартушком, фартушком.

— Ой дівчино, чия ти,
Чия ти, чия ти, чия ти?
Ходи зі мнов гуляти,
Гуляти, гуляти, гуляти.

— Не питай ня, чия я,
Чия я, чия я, чия я,
Як візьмеш ня, іду я,
Іду я, іду я, іду я.

Не бери багацьку

Не рубай ліщану,
Най орішки родить;
Не бери багацьку,
Най собі походить.

Бо багацька дівка
Не хоче робити,
Лиш личко малює,
Щоб її любити.

Навішать мониста
На вту чорну шию,
Бери її, Йване,
А хоч ти, Василю.

Не рубай ліщану,
Най ся зеленіє;
Не бери багацьку,
А най посідіє.

Гей мала вдова єдного сина

Гей мала вдова єдного сина,
Гей мала, мала та й годовала,
Та й годовала, до войська дала.
Гой жде і рочок — не йде синочок,
Гой жде рік другий — не йде син любий.
На третій рочок іде синочок,
Синочок іде, невістку веде.
Гой вийшла мати з нової хати,
Та й п’є до сина самого вина,
А п’є до невістки саму трутину.
Син вина не пив, під коні вилив,
Пили трутизну до половини.
Виходить мати з нової хати,
І взяла мати ручки ламати:
— Ой боже, боже, що ж я зробила,—
Я зчаровала рідного сина.
— Гой знала-сь, мати, враз зчаровати,
Гой знай же, мати, враз поховати.
Гой ховає сина перед вікнами,
А невісточку — за воротами.
Та й сину, сину садить калину,
А невістці — дві берестиці.

Що чужії мужики все добрі

Що чужії мужики все добрі,
Покупили своїм жонам бобри,
А у мене мужичок-дурачок,
Та й поїхав він на ярмарочок,
Та купив мені коровоньку,
Засмутив мою головоньку:
До корови рано треба уставать,
А я млада — до обіда спочивать.
Як устану я ранесенько
Та умиюся білесенько,
Знарядюся хорошесенько,
Та убую черевички на босу,
Та й погоню коровоньку попасу,
Та й зостріну я ведмедя у лісу:
— Ей, ведмедик, ти, мій батеньку,
Задери мою коровоньку,
Слобони мою головоньку!
Полюбив мене купець-молодець,
Подарив мені китаєчки конець.
Ей, китайку носить хочеться,
А любить купця не хочеться.
Полюбив мене попок молодий,
Подарив мені платок голубий.
А платочок носить хочеться,
А любить попа не хочеться.
Полюбив мене солдат молодий,
Він дав мені та сухаричок сухий,
Ей, сухаря їсти не хочеться,
А любити солдата та хочеться.

Дала мі мамця корову

Дала мі мамця корову,
Ой то на мою голову:
Корову треба доїти,
Хто буде хлопців любити?

Дала мі мамця коралі,
Вшитки ся братя складали,
Дала мі мамця прядива,
Жеби-м не нагла ходила.

Ой дав мі татцьо волойки,
Гей то за штири стівоньки.
Дала мі мамця пшениці,
Посій сі, дівко, на штуці.

Ой йа на штуці газдовій,
Як ти ся вродить, то добрі,
Ой завезеш сой до млина,
Для свой родини гостина.

Гой як я піду отталь преч,
Ой займу бички на торгець,
Ой і корову тарчасту,
Ой на запаску квітясту.

Гой йа і свиню паршиву
Ой на коралі під шию,
Гей і коника жеребця,
Гей і Настушку до чіпця.