Діду, діду!

Діду, діду!
Та в луг по калину!
Любив козак дівчиноньку,
Як мати дитину.

Любив козак дівчиноньку
Та хтів її взяти,
А старая не схотіла
За нього віддати.

Старий хотів, старий хотів,
Стара не схотіла,
Старий стару та кулаком,
Стара й полетіла.

Оце тобі, вража бабо,
Щоб не воркотала,
А щоб моєй головоньки
Та й не клопотала.

Ой вишенько-черешенько, чом вишень не родиш

— Ой вишенько-черешенько, чом вишень не родиш,
Молодая дівчинонька, чом гулять не ходиш?
— Ой як же я родить буду за високим тином,
Ой як же я гулять буду за вдовиним сином.
Під’їхав він під віконце: — Добрий вечір, серце!
Вона стала й одказала: — Забий жінку перше.
Заріж жінку ще й дитину, положи на лавці,
А сам піди ізвечора, а я прийду вранці.
— А як же я заріжу їх? Жінка молоденька,
Подивлюся в колисочку — дитина маленька.
— Біжи, Роман, до коршомки, напийся горілки,
А як прийдеш додомоньку, учепись до жінки.
Пішов Роман до коршомки, напився горілки,
А як прийшов додомоньку, учепивсь до жінки.
Вдарив її раз в лице ще й ножем у груди,
Полилася кров червона з молодої груді.
Чекай, милий чорнобривий, хоч одну годину,
Нехай же я погодую малую дитину!
Чекай, милий чорнобривий, хоч один часочок,
Нехай дитя погодую хоч один разочок!
— Тоді будеш, моя мила, дитя годувати,
Як я буду у Дунаї ножа полоскати.
Дали люди, дали люди та й матері знати:
— А йди, біжи свою доньку на смерть наряджати.
Біжить ненька, біжить стара, через поріг впала:
— Доню моя ріднесенька, навіки пропала!

По синьому морі хвиля грає

По синьому морі хвиля грає,
Козацький корабличок розбиває,
Гей, козацький корабличок розвиває;
Сорок тисяч війська витопляє,
Гей, сорок тисяч війська, ще й чотири;
Гей, то ж їхали козаченьки та із України,
Гей, то ж їхали козаченьки та із України.
Попутали коників у долині,
Гей, попутали коників у долині,
Самі посідали на могилі,
Гей, самі посідали на могилі,
Викресали вогнику, закурили,
Гей, викресали вогнику, закурили,
Розпустили пожар по долині,
Гей, розпустили пожар по долині,
Попалили діточки соловині;
Гей, которії старшії, полетіли,
Которії меншії, — погоріли.
Прилетіла матінка соловина:
«Бідна ж моя головонька, нещаслива!»

Ей гаїк, гаїк, гаїчок

Ей гаїк, гаїк, гаїчок,
Урізала-м пальчик, пальчичок;
Ей болить, болить, болить ме,
Центерйовий листку, загой ме!

— Ей дівча, дівча, чия ти,
Ей подь же з нами гуляти.
— Ей не питайся, чия я,
Ей де ти підеш, там і я.

Старий муж іде

Старий муж іде
І нагайку несе.
Тут була, тут була перепілка,
Тут була, тут була ясна зірка.

Молодий муж іде,
Черевички несе.
Топчи сії, топчи сії,
Бо вже другі несе.
Перепілко, ясна зірка, обернися,
На хорошу дівчину подивися.