Ой ти, коту сірий, та вимети сіни

Ой ти, коту сірий, та вимети сіниОй ти, коту сірий,
Та вимети сіни,
А ти, коту-рябку,
Та вимети хатку.
Коту волохатий,
Біжи кругом хати
Та піймай ти мишку,
Укинь у колиску.
Мишка буде пищать,
А дитятко буде спать.

В цьому дворку, як у вінку

В цьому дворку, як у вінкуВ цьому дворку, як у вінку.

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Там господар, як виноград,
Там господиня, як калина,
Його сини як соколи,
Її дочки, як панночки,
По саду ходили, сад садили.
Сад садили, сад поливали —
Вищий мене, кращий мене.

Ходить котко по плотку

Ходить котко по плоткуХодить котко по плотку
В червоному чобітку.
Іди, котко, до хати,
Будеш Ромця колихати.
Гойдашки, гойдашки,
Пішов кицька по пташки,
Кицька пташок принесе,
Синок ручкою потрясе.

З’їло би ся, з’їло, коли б в рот летіло

З'їло би ся, з'їло, коли б в рот летілоЗ’їло би ся, з’їло,
Коли б в рот летіло:
Чи варене, чи печене,
То ж то з’їв би і смажене.

Пив би я водицю
З чистої криниці
Чи з горняти, чи з баняти,
Щоб лиш хто приніс до хати.

Добра річ сакмана,
Коби дарована
Та ще синя-зеленява,
То ж ходив би в ній, як пава.

Чи є, чи нема господар дома?

Чи є, чи нема господар домаЧи є, чи нема господар дома?
В стодолойці є, житейко віє.
Ходімо ми му заколядуймо,
Чи не дасть він нам по коробойці.

Чи є, чи нема господинейка дома?
В світлоньці є, хлібойко пече.
Ходімо ми їй заколядуймо,
Чи не дасть вона нам по кукілойці.

Чи суть, чи нема єго синойки дома?
В стаєнойці суть, коники чешуть,
Ходімо ми їм заколядуймо,
Чи не дадуть нам по коникові.

Чи суть, чи нема єго донейків дома?
В світлойці суть, золото прядуть.
Ходімо ми їм заколядуймо,
Чи не дадуть нам по золотій нитці.

Надбання жовтня

Надбання жовтняШтани латані у клітку –
Виконуєм п’ятилітку.
***
Дякую Іллічу,
Що більш хліба не печу!
Присилай нам, Сталін, мила,
Бо вже воші мають крила.
***
Ходить Сталін та питає:
Чого дітям не хватає?
Нема хліба, нема сала –
Контрактація забрала.
***
Шерсть Італії,
Шкіра – Болгарії,
М’ясо – Германії,
Ратиці – пролетарії…
***
У колгоспі добре жить:
Один робить – сім лежить.
А як сонце припече,
Так і той утече.
***
Їде Сталін на тарані,
Оселедець у кармані,
Часником поганяє –
Америку доганяє.
***
Гречку, просо і овес
Забирає МТС;
Жито і пшеницю –
Посилають за границю.
А посліди й буряки –
Щоби їли дураки.
***
Устань Ленін, подивися,
Як колгоспи розжилися:
Комора боком, поле током,
Ще й кобила з одним оком.
***
У роспреді на вітрині –
Сало, масло й ковбаса,
А у нас у “церобкопі” –
Продають лиш гарбуза.
***
У крамницю крам везуть –
А вже черга до ста.
Привезли одні штани –
Й ті голові колгоспа.
***
Ходить Ленін по горі,
Сталін – по болоту.
Ленін грабив буржуїв,
Сталін – вже й голоту.

Шумить мені як у млині в моїй головоньці

Шумить мені як у млині в моїй головоньціШумить мені як у млині в моїй головоньці;
Десь мій милий чорнобривий в чужій сторононьці.
Повій, вітре буйнесенький, з глибокого яру;
Прибудь, прибудь, мій миленький, з далекого краю!
— «Як же мені повівати, коли яр глибокий;
Як же мені прибувати, коли край далекий!»
Хилітеся, густі лози, звідки вітер віє,
Дивітеся, чорні очі, звідки милий іде.
Хилилися густі лози, та й вже перестали;
Дивилися чорні очі та й плакати стали!
Ой ссучу я яру свічку, та й пущу на річку;
Не поможе, милий боже; розливсь Дунай-річка!
Нема льоду, нема броду, нема й переходу:
Пливи, милий, до милої через бистру воду!
Не світи, місяченьку, не світи нікому,
Оно мому миленькому, як іде додому!

З Береслава до Перекопу

З Береслава до ПерекопуЗ Береслава до Перекопу
Все мальовані версти:
Заслаб чумак, заслаб молоденький,
Та либонь хоче вмерти.
Помер чумак, помер молоденький
В мальованім возі; —
Поховали чумака молодого
При зеленій діброві.
“Ой їдну пару сірих волів
Даймо старому попові,
Другу — дякові,
Що поховали чумака молодого
При зеленій діброві;
Третю пару — пану-орендару;
Четверту — орендарці,
Що готували чумацьку приправу —
На людську славу!”
Ой ревнули сірі воли,
Під круту гору йдучи….
Чи не здихне наша хазяюшка,
Дома пшениченьку жнучи?!