Ой нини, нини, ой нини, нини

Ой нини, нини, ой нини, нини,
Збавила-м я си днини
Та коло тої, та коло тої
Маленької дитини.

Збавила-м днини, збавила-м днини
Та я ще збавлю ночі,
Не висплю я сі, не висплю я сі
Та мої чорні очі.

Люляй же мі, люляй

Люляй же мі, люляй,

Колиско з явора,

Я в тобі колишу


Дитятко-сокола.

А усни мі, усни,


Велике вирости,

Велике, як і я,

Біле, як лелія.

Усни же мі, усни,


Велике вирости,

До вершечка свого,


Літа молодого.

А люляй мі, люляй,


Чорні очка стуляй!

І я би стуляла,


Кеби-м такі мала.

Люляй же мі, люляй,


Чорні очка стуляй!


Як же їх стуляти,


Кед не хотять спати?

А люлю мі, люлю,

Де я тя притулю?

Під зелену липу


Дитину повиту.

А люлю мі, люлю,

Де я тя притулю?


Під зелену сосну


Дитину милосну.

А люлю мі, люлю,

Де я тя притулю?


Під високу дулю,

Там я тя притулю.

Люляй же мі, люляй,


Мій малий синочку,


Вишию я тобі


На літо сорочку.

Ой спала би дитиночка, ой спала би, спала

Ой спала би дитиночка, ой спала би, спала,

Коби добра пістуночка, аби вколисала.

Колисала, леліяла мамка дитиночку,
Аби спала — не плакала хоч би годиночку.

Люлю, дитя моє мале, я тебе колишу,
Ой доки ти та не уснеш, я тебе не лишу.

Ой колишу та й не лишу дитину малую,

Нім я її виколишу, то сі набідую.

Повій ти, тихий вітрочку

Повій ти, тихий вітрочку,

Розколиши колисочку,

Розколиши колисочку,
Най колише дитиночку.

Най колише маленькую,
Бо вна плаче, а я чую.

Тихо, тихо, дитиночко,
Онде летить соколочко.
Та як він твій плач учує,

Зараз тебе зарабує.
Понесе тя в сині гори,
Тоді мені буде горе.
Спи, дитинко, життя моє,

Яке ж красне личко твоє,

Ще го сонце не спалило,

Ще го лихо не прикрило.

Гей, коби я чари знала,
Я би таке вчарувала,
Щоби ця моя дитина

Нігде в світі не бідила.

Ой красно-ясно

Ой красно-ясно,
Ой красно-ясно,
Куди сонінько ходить.
Ой ще красніше,
Ой ще ясніше,
Куди матінка ходить.
Сонінько зійде,
Сонінько зійде
Та й назад воно зайде.
Матінка умре,
Матінка умре,
Вже іншої не буде.
Хоть вона сі найде,
Хоть вона сі найде,
Все вона не рідненька.
Що і притулить,
Що і притулить,
Все вона студененька.

Вівці пішли в полонинку, а ягнятка бліють

Вівці пішли в полонинку, а ягнятка бліють,
А як мамка піде з хати, то діточки мліють.
Вівці прийшли з полонинки, а ягнятка скачуть,
Прийшла мамка з роботиці, діти вже не плачуть.