Їхав Павлечко через густий лісок

Їхав Павлечко через густий лісок,
Соколе ясний, паничу красний, Павлечко!
Зустріло його сімсот козаків,
Не чорне перо по кониченьку полягло!
Питають його, чи є в його батенько.
— Не був я дома, гуляв я в пана в гетьмана!
В мене батенько — вороний коник! —
Питають його, чи е в його матінка.
— В мене матінка — гостра шабелька.—
Питають його, чи в в його братичок.
— В мене братичок — золотий лучок.—
Питають його, чи є в його сестриця.
— В мене сестриця — ясна зірниця.—
Питають його, чи є в його миленька.
— В мене миленька — постіль біленька.

Там на горі й а дзвін дзвонить

Там на горі й а дзвін дзвонить,
На долині місяць сходить.
То не місяченько, але Іванко,
Пише листи до батенька,
А батенько відписує,
Сріблом-злотом го дарує.
Там на горі й а дзвін дзвонить,
На долині місяць сходить.
То не місяченько, але Іванко,
Пише листи до матінки,
А матінка відписує,
Сріблом-злотом го дарує.
Там на горі й а дзвін дзвонить,
На долині місяць сходить.
То не місяченько, але Іванко,
Пише листи до бабусі,
А бабуся відписує,
Сріблом-злотом го дарує.
Там на горі й а дзвін дзвонить,
На долині місяць сходить.
То не місяченько, але Іванко,
Пише листи до дідуся,
А дідусьо відписує,
Сріблом-злотом го дарує.
Там на горі й а дзвін дзвонить,
На долині місяць сходить.
То не місяченько, але Іванко,
Пише листи до сестрички,
А сестричка відписує,
Сріблом-злотом го дарує.

Ой чий син молод та й ославився

Ой чий син молод та й ославився,
Білим залізом огородився?
На тім залізі золоте крісло,
На тому кріслі там Толя сидить,
Там Толя сидить, стрілочку струже,
Стрілочку струже, ручки малює.
Приходить до нього батенько його:
— Кидай стругати, йди воювати,
Бо твої города турки обняли,
Турки обняли вмісті з татарами.
— Виведіть мені коня-косача,
Коня-косача й гострого меча,
Я тії турки висічу тутки,
А тії татари зажену далі.

Ой рано, рано кури запіли

Ой рано, рано
Кури запіли.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

А ще раніше
Молодець устав.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Молодець устав,
Дзвінком подзвонив.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Дзвінком подзвонив,
Браття побудив.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

«Уставайте, браття,
Коня усідлати.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

То поїдемо
У чисте поле.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

У чисте поле
На полюваннячко.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Та сполюємо
Тура й оленя.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

То сполюємо
Й роги здіймемо.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Нам тії роги
Дуже способни.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Ми тії роги
В стіну ввіб’ємо.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Свому братейку
Вішать шабельку.
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Своїй сестричці
Вішать платочки».
Гей, калино,
Гей, ти червона.

Колядуй, баране!

— Колядуй, баране!
— Не вмію, пане!
— Дак тікай, баране!
— Нікуди, пане!
— У окно, баране!
— Дак роги, пане!
— Позбувай, баране!
— Дак болітимуть, пане!
— Зав’яжи, баране!
— Дак нічим, пане!
— Платком, баране!
— Дак немае, пане!
— Купи, баране!
— Дай грошей, пане!

У нашого пана умная жона

У нашого пана умная жонаУ нашого пана умная жона —
Бог йому дав!
Не завидуйте, панове браття,—
Дай, боже, й вам!
Ой закупила да три городи:
Що первий город та й із панами,
А другий город та з козаками,
А третій город із мужиками.
Ой із панами — все суд судити,
Із козаками — військо водити,
А з мужиками — діло робити.

Ой ясна, красна на небі зоря

Ой ясна, красна на небі зоряОй ясна, красна на небі зоря,
А ще найкраща у дядька жона.
По двору ходе, ключики носе,
До ключиків говоре, ключиків просе:
— Ключики мої ясні, голосні,
Не дзвоніть же ви та й голосненько,
Бо мій миленький стурбований
Вчора звечора з торгу приїхав.
Привіз мені три подарочки:
Перший подарок — тонкий серпанок,
Другий подарок— лисяна шуба,
Третій подарок — шовковий пояс.
Тонкий серпанок від сонця сяє,
Лисяна шуба слід замітає,
Шовковий пояс клуби встеляє.