Заграй минї, скрипниченьку, а я тебе прошу

Заграй минї, скрипниченьку, а я тебе прошу,
А я тобі червоного у кишені ношу.
Заграй минї, скрипниченьку, од села до села,
Аби була дорожічка все минї весела.
А скрипочки із лииочки, а струни з ліщини,
Як заграє, защебече, чути до дівчини.
А скрипочки із линочки, а струни з бервінку,
Як заграє, защебече, чути на Вкраїнку.

Говорив піп на казанні, що є в небі корчма

Говорив піп на казанні, що є в небі корчма,
І там святі п’ють, гуляють, док’ не впадуть сторчма.
Чи чули ви, люди добрі, що й Христос напився
Та всіх святих розвеселив — й сам розвеселився.
Коби сидів за столиком святий Миколайчик,
Купив би ми зорівочки хоть один погарчик.
Ой господи милосердний, святий Миколаю,
Ой дай же мі тютюнику, я папірки маю.
Ой прийшов я до костьола, став я сі в куточку,
Святий Петро грав на бас, Павло на дудочку.
А я прийшов до костьола, став я сі в куточку,
Як зачали святі бити, подерли сорочку.
А я прийшов до костьола та й став-єм сі скраю,
Мене святий Петро буком: —Чо-с прийшов, гільтяю?

Ніхто мені не зборонит любити музику

Ой вдару я раз до дуба, два рази в осику:
Ніхто мені не зборонит любити музику.

***

Ой музику дуже любю, за музику піду,
Як музика тай заграє, забуду я біду.

Ой музика файно грає, я музики люблю

Ой музика файно грає, я музики люблю,
А як мене рано будять, я в кулаки трублю.

***

А музика, як заграє, то слухати любю,
А як скажут до роботи, то в кулаки трубю.

***

Ой музика файно грає, я слухати люблю,
А як мене рано будєт, я в кулаки трублю.
Ой музика файно грає, охота збирає,
Кости би сї розсипали, сорочка тримає.

Коломийки про гуцулів (II)

Як Гуцула не любити, як в Гуцула вівці,
У Гуцула за ременем писані топірцї.
Як Гуцула не любити, коли Гуцул годний,
У Гуцула діжка масла та і сир надобний.
Як Гуцула не любити, коли Гуцул грає
На сопівцї, на флоєрі й на тримбітї знає.
Як задзвонит підківками, топірцем помечн.
То у кождій пишні душцї само серце скачи.
Він як хочи жінку бити, бука не питає,
Уфатит ї за прошивку, душа їй минає.

***

Ой Гуцуле, ти Гуцуле, під лісом ти хата,
Штири кози на мотузі, тай курка чубата.

***

Як Гуцула не любити, а в Гуцула вівці,
А в Гуцула за поясом писані топірцї.
Тай як зачне жінку бити, бича не питає,
Тай як утне межи плечі, аж душа минає.

***

Ой Гуцуле, Гуцуленьку, Гуцуле небоже!
Анї ореш, анї сієш, пожаль тє ся, Боже!

Як гуцули бойка з’їли

“Ой Гуцули, Гуцулоньки, десте Бойка діли?
Ци ви его іспеклисте, ци сирого з’їли ?” —
“Нї ми его іспеклисме, нї сирого з’їли,
Лише ішов через гору, та го вовки стріли!”

Коломийки про гуцулів (I)

Ой гуцульмо, пане-брате, гуцульмо, гуцульмо,
А як прийде темна нїчка, дома не ночуймо.

***

Здибали сї два Гуцули близко Яворова,
Та стала сї межи ними такая розмова:
I ти Гуцул і я Гуцул, обасмо Гуцули,
Тебе дедє так зробили, що ненї не чули.

***

Ой Гуцули, Гуцулойки, тей ни гуцулуйти!
Забиріт си по дівчині, тей господаруйти!

***

Тай ти Гуцул, тай я Гуцул, обидва Гуцули,
Та купимо чоботята хороші Марцуни.
Та ти вмієш підшивати, я вмію ковати,
Не буди си наша Марця на леду хобзати.

***

Ой зробив я копяк сїна, та було зелене,
Заїхали Гуцули, забрали без мене.
Тож я прийшов до домоньку, та взяв жону бити:
На щось дала Гуцулам усе сінце взєти?

***

Ой били си два Гуцули над ґелетков масла,
Дали собі по разови, ґелетка си нaшлa.

***

Ой піду я в Гуцулоньки та стану за Бойка,
Бо в Гуцулах файно грают, гуляти злегонька.

***

Ой ходімо, пане брате, в Гуцули, в Гуцули,
Щоби за нас білявочки нї знали, нї чули!
Як учуют білявочки, що ми на Муньтаві,
А ми собі, пане брате, поступимо далі.

***
Ой підемо, пане брате, в Гуцули, в Гуцули,
Щоби за нас, пане брате, нї знали, нї чули.

***

Ой підемо, пане брате, я в гори, в Гуцули,
Щоби за нас, вражі Ляшки, нї знали, нї чули,