Народився, оженився і коли вмираєш,
І попові, і дякові заплатити маєш.
Мараморош — добрий варош, «добре» у нім жити:
І попові, і дякові — всім треба платити.
Служив же я рік у пана, два роки у ксьондза,
Заслужив я чоботята, підкови з мосьондза.
У владики сім язиків, у попа чотири:
Одно кажуть — друге роблять, лиш би добре жили.
А й віє вітер, віє та піднімат ломи,
Піп за гріхи заказує, а сам любить жони.
Били попа, яко снопа, били палицями:
— Та не ходи, пане отче, за молодицями.
Тікав попик через плотик, роздер ногавиці,
Не дивуйтесь, люди добрі,— то від молодиці.
Ой надійшла чорна хмара а з гірки, а з гірки,
Тікав дячок голий, босий від чужої жінки.
Ой пішов я подивити, що ся в попа діє.
В попа кури поздихали — а піп сів та й пie.
Ой чи чули, люди добрі, що ся в селі стало?
Що нашого пана попа теля облизало.
Когут піє, когут піє, квочка кудкудаче,
Та не сідай коло мене ти, поганий дяче.
