Полтавські паничі

— Здорові, — каже, — діти!
— Ми, — кажуть, — не діти, а полтавські паничі.
— Чого ж ви на печі.
— Та нема матері дома.
— Де ж вона?
— Пішла по селу попідвіконню хліба добувати.

Почім дурні продаються

Раз поїхав один мужик із своїми кіньми на фурманку аж в Київ. Але приїхав він, а пан його і питає:
— А де ти був, Іване?
— Та де ж, пане, — в Києві.
— А що ж ти бачив там, Іване?
— Та все бачив, пане.
— А по чому ж там дурні продаються, Іване? — каже пан, щоб насміятись над мужиком.
А Іван йому:
— Та то як до дурнів, пане. Дурня мужика спускають так собі — за півціни: звісно, мужик. Але вже за дурня-пана — го-го, за того вже добру ціну правлять. Бо ж то дурень та ще й пан!
А пан аж присів від злості.

В гостях і дома

Був один пан у гостях і добре там гостював, їв усякі страви і пив усякі вина і так нагостювався, що не чув. Як його й додому привезли. Прокинувся він та й кричить:
— Лакей, вина!
— Нема, пане.
— Ну, то пива!
— Нема й пива.
— А де хіба я?
— Дома, пане.
— Ну, так давай води!

Подорожня

Наварила баба в пісний день скоромного. Дома їсти якось не їлося, вона винесла горнець на вулицю, сіла собі на дорозі та й їсть, аж за вухами тріщить.
Надійшли люди та скричали на бабу:
— Чи ти бога не боїшся, що ти дієш, та ж сьогодні піст святий, де нині християнин їсть скоромне?!
— Нічого! — обізвалася баба.— Най пан біг проштить, бо я шобі подорожня.

Чому козак схожий з паном

Це було на Волині. У одного пана було багато маєтків. От приїхав той пан якось у свою слободу, а управитель і прислав до його козака з паперами з другої слободи. Глянув пан на козака — здивувався: мов вилитий другий він сам стоїть перед ним. От і питає козака:
— Чи не була твоя мати прачкою у горницях у мого батька?
— Ні, ніколи, не була, — озвався козак, — тільки мій батько вісім літ топив у горницях груби за старої пані.

Здорово дурнів купують

Одному чоловікові та треба було у місті купити дьогтю. От, не потрапив він куди треба та й зайшов у таку крамницю, де всякі хвиги-миги продають.
Увійшов, мазницю поставив біля ніг та й дивиться.
А в крамниці тільки один крамарчук, і питається він того чоловіка:
— А чого тобі?
— А дивлюсь, — каже чоловік, — що тут продається…
— А тобі ж чого?
— Та мені дьогтю!
— Та не дьоготь же, а дурні, дурні тут продаються!
Подививсь чоловік на його та й каже:
— Оце ж як тих дурнів здорово купують — тільки один усього зостався!..

Яка різниця між мужиком і свинею

Колись одному мужикові треба було кудись поїхати залізницею. Поїхав він, але на якомусь вокзалі, де він пересідав на другий поїзд, хотілось йому поїсти. Шукав, шукав місце коло столу — ледве знайшов, бо народу була сила.
Тільки почав там їсти, як тут де не візьмись якийсь вертлявий панок з склянкою чаю в руці. Став біля мужика та й дивиться на нього, ніби каже: «А уступи-но, мужиче, місце для пана».
Але мужик був собі не з боязких — їсть, і ні гадки. Тоді панок і каже голосно, так, щоб мужик почув, до інших панків, що сиділи кругом:
— А скажіть-но, вельможні панове, яка різниця між мужиком і свинею? — І, сьорбаючи чай навстоячки, дивиться на мужика.
А мужик, не довго думаючи, та:
— Різниця є, пане!
— Яка?
— Та така, що мужик їсть сидячи, а свиня стоячи.