Та повій, вітре буйнесенький, з восточного моря

Та повій, вітре буйнесенький, з восточного моря!
Минулася та бурлаченькам та поза Доном воля.
Було шумно по чуланах, тепер стало тихо;
Було добре та поза Доном, а тепер стало лихо.
Парували та бурлаченьки все воли рябії,
Малювали бурлаченьки все вози новії.
Та наїхали реведони бурлак у службу брати:
— А що будем, та милеє браття, думати-гадати?
Та куди будем, та милеє браття, будемо писаться?
Запишемось у панськеє — будем панів знати.
Запишемось у казеннеє — будем подать давати,
Будем подать давати, та й у службу будуть брати,

Comments are closed.