Сніжок іде, метіль мете а з ясної зірки

Сніжок іде, метіль мете а з ясної зірки…
Сидить дячок-неборачок а в чужої жінки.

Пішов мужик, пішов мужик а на двір до коней,
Вносить бо він на дяченька бучок ясеновий.

— Святий боже, святий кріпкий, а ти, дяче, відки,
Що ти сидиш кінець стола коло мої жінки?

Сніжок іде, метіль мете а з ясної зірки…
Тікав дячок голий, босий від чужої жінки.

Comments are closed.