Скарб у Турецьких Брилах

Мій батько був запорожського покоління. Розказував покійний, що як населялась Московка, то туди пристало багато запорожців, а між ними був і козак Гаркуша. Він був дуже багатий, із шаблею завжди так і носився. Не докажу вже вам за що, а тільки закували Гаркушу в залізо і гнали в губернію. Тоді ще Катеринослав заводився у слободі Половиці. От гнали його понад Дніпром через Язикову і прийшлось тут ночувати. Мій батько був молодим, а Гаркуша вже старий дід. Зійшлись вони, розбалакались про старі вжитки.
Гаркуша і почав розказувати:
– Супроти Язикової, – каже, – на тім боці Дніпра видно два городки – то Турецькі Брили. Там стояло колись турецьке військо, як ще земля була бусурманська. Там у малому Брилі закопані шаблі і ружжя, а у великому, якраз навпроти воріт — гроші. На грошах три камені зверху. Гроші, шаблі і ружжя,- каже,- положили запорожці після того, як звоювали турка і збиралися в Польщу.
Погнали Гаркушу, а люди і давай шукати грошей. Шаблі дві штуки знайшли, а ружжя і гроші – там.
Турки, кажуть, воювались стрілками. У нас на язиковому степу копали вовківню і викопали кістяк; а в ньому вісімнадцять мідних стрілок. Стрілки ті були між кістками.

Comments are closed.