Про лисичку-сестричку і вовчика-братика

Про лисичку-сестричку і вовчика-братикаЯк була собі лисичка, та й пішла раз до однієї баби добувать вогню; ввійшла у хату та й каже: «Добрий день тобі, бабусю! Дай мені вогню». А баба тільки що вийняла із печі пиріжок із маком, солодкий, та й положила, щоб він прохолов; а лисичка це і підгледіла, та тілько що баба нахилилась у піч, щоб дістать вогню, то лисичка зараз ухватила пиріжок та і давай драла з хати, та, біжучи, весь мак із його виїла, а туда сміття наклала.
Прибігла на поле, аж там пасуть хлопці бичків. Вона і каже їм: «Ей, хлопці! Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок». Тії согласились; так вона їм говорить: «Смотріть же, ви не їжте зараз сього пирожка, а тоді уже розломите, як я заведу бичка за могилку; а то ви його ні за що не розломите». Бачите вже — лисичка таки собі була розумна, що хоть кого та обмане. Тії хлопці так і зробили, а лисичка як зайшла за могилу, та зараз у ліс і повернула, щоб на дорозі не догнали; прийшла у ліс та і зробила собі санки і їде.
Коли йде вовчик:
– Здорова була, лисичко-сестричко!
– Здоров, вовчику-братику!
– Де це ти узяла собі і бичка і санки?
– Е! Зробила.
– Підвези ж і мене.
– Е, вовчику! Не можна.
– Мені хоть одну ніжку.
– Одну можна.
Він і положив, да од’їхавши немного і просить, щоби іще одну положить.
– Не можна, братику! Боюсь, щоб ти саней не зламав.
– Ні, сестричко, не бійся! — да і положив другую ніжку.
Тілько що од’їхали, як щось і тріснуло.
– Бачиш, вовчику, уже і ламаєш санки.
– Ні, лисичко! Се у мене був орішок, так я розкусив.
Да просить оп’ять, щоб і третю ногу положить; лисичка і ту пустила, да тілько що оп’ять од’їхали, аж щось уже дужче тріснуло. Лисичка закричала:
– Ох, лишечко! Ти ж мені, братику, зовсім зламаєш санки.
– Ні, лисичко, се я орішо́к розкусив.
– Дай же і мені, бачиш який, що сам їж, а мені і не даєш.
– Нема уже більше, а я б дав.
Да і просить оп’ять, щоб пустила положить і послідню ногу. Лисичка і согласилась.
Так він тілько що положив ногу, як санки зовсім розламались. Тоді вже лисичка так на його розсердилась, що і сама не знала що б робила! А як одійшло серце, вона і каже:
– Іди ж, ледащо! Та нарубай дерева, щоб нам оп’ять ізробить санки; тільки рубавши кажи так: «Рубайся ж, дерево, і криве і пряме».
Він і пішов да й каже усе: «Рубайся ж, дерево, усе пряме да пряме!» Нарубавши і приносить; лисичка увидала, що дерево не таке, як їй треба, оп’ять розсердилась.
– Ти, – говорить, – не казав, видно, так, як я тобі веліла!
– Ні, я усе теє казав, що ти мені казала.
– Та чому ж не таке рубалось? Ну, сиди ж ти тут, а я сама піду нарубаю, — та й пішла у ліс.
А вовк дивиться, що він сам остався; узяв да проїв у бичка дірку да виїв усе в середині, а напускав туда горобців та ще соломою заткнув, поставив бичка, а сам і втік. Аж лисичка приходить, зробила санки та й сіла і стала поганять: «Гей, бичок-третячок!» Тілько він не везе. От вона встала, щоб поправить: може, що не так запряжено; та, не хотячи, одоткнула солому, а оттуда так і сипнули горобці летіти. Вона уже тоді побачила, що бичок неживий; покинула його да й пішла.
Легла на дорозі, аж дивиться – їде мужик з рибою; вона і притворилась, що здохла. От мужик і говорить: «Візьму я оцю лисицю, обдеру да хоть шапку собі зошью».
Узяв да і положив ззаду у воза. Вона замітила, що мужик не смотрить, стала ногами викидувать рибу з воза, а коли побачила, що навикидала уже багато, тоді потихесеньку і сама злізла; сіла біля риби та й їсть собі, — коли біжить оп’ять той самий вовчик.
Побачивши, що вона їсть рибу, прибіг до їй да й каже:
– Здорово була, лисичко-сестричко! Де се ти набрала стільки риби?
Вона каже:
– Наловила, вовчику-братику!
А собі на думці: «Підожди, і я зроблю з тобою таку штуку, як і ти зо мною».
– Як же ти ловила?
– Так, вовчику, уложила хвостик в ополонку, вожу тихенько та й кажу: “Ловися, рибка, мала і велика!” Коли хочеш, то і ти піди, налови собі».
Він побіг да зробив так, як казала лисичка. А лисичка стала за деревом й дивиться; коли у вовчика зовсім хвостик примерз, вона тоді побігла в село та й кричить: «Ідіть, люди, вбивайте вовка!» Люди набігли з кольями та і убили його.

Comments are closed.