Пішла Ганча по ягодки

Пішла Ганча по ягодки
У гайочок зелененький.

Не виділа там нікого,
Лем воячка молодого.

Зачав єї звідовати:
— Ци будеш ся оддавати?

— Я ся оддавати не буду,
Я за милим чекати буду.

— Твій ся милим вчера женив,
Гарне дівча узяв собі.

Що му, мила, що вінчуєш,
Кидь го вірно так любуєш?

— Вінчую ми стільки щастя,
Скільки в нашім гаю листя!

Обернувся, засміявся,
Златий перстень заблищався.

По перстеню го впізнала,
І жалісно заплакала.

— Кидь була-сь ми зле вповіла,
Головка би з плеч злетіла.

Айбо ти зле не вповіла,
Тепер будеш моя мила.

Comments are closed.