Легенди села Зарубинці

Село Зарубинці дуже давнє: перші згадки у 1096 році. Тут було колись велике місто, стояла сигнальна вежа, з якої видивлялись татар і підпалювали смолу, сигналізуючи про напад. Друга така вежа була в Івані (Ржищів). На місці Зарубинців дуже високі гори.
Кажуть, в ясну погоду з Батуриної гори можна побачити Лавру. В садах, котрі не були затоплені (мається на увазі Київське водосховище), збереглися Змійові вали.
Колись в урочищі Монастирьок був козацький монастир, в якому стояла залога. Під час нападу татар всіх козаків та ченців було вирубано до ноги. Лишився один козак Батура. Його оточили на горі татари і він, щоб не здатися в полон, сам себе зарубав. На горі похований він, його кінь, зброя і собачка. Перед самою революцією на горі копали пани, викопували зброю, кістки, все це пакували і кудись вивозили. До того, як затопили село, на могилі стояв великий кам’яний хрест, але, коли село виселяли, його хотіли забрати в музей у Переяслав, та впустили з гори. Він ударився об лід і розбився.
Під Батуриною горою було польське і козацьке кладовище. Козаків клали головами на захід, а поляків упоперек – з півночі на південь.
За Зарубинецькими садами було поле, яке звалося “Церковище”. Там колись були церкви, кажуть, що там було викопано багато скарбів, і ще є. У чотирьох місцях викопали кахлі. Дуже глибоко знайшли городище з прямими вулицями, а в хатах круглі печі.
Казали, що колись у цих місцях був город Заруб, що тягся аж до Канева. Пізніше стояло сім монастирів, деякі були ще й до революції; зі 170 хат у Зарубинцях 60 належало монастирям. Ставили монастирі на благополучних місцях.
Недалеко від Церковища в ярах люди знаходили печери. Старі люди казали, що там був підземний монастир, де ченці ховалися від татар. Люди ходили туди зі свічками, доходили до тяжких залізних дверей з багатьма замками, але далі йти боялись. Кажуть, ніби хтось там знаходив скарби, але найбільший скарб там не знайдено, хоч він десь у печерах є. В одній з таких печер у Чернечому урочищі ховалися гайдамаки, вони той скарб і заховали. Ще старі люди казали, що десь був підземний хід через Дніпро, але його тепер затопили, попідтоплювало і ще деякі печери, ті, котрі ближче до Дніпра.

Comments are closed.