Поле поблизу села Тальянок

Поле поблизу села ТальянокТатарські полчища часто переходили річку, яку й назвали Тальянкою. Вже згодом, коли виникло поселення, назвою річки стало називатись і село. Та Тальянками називалася лише одна з частин роз’єднаного селища, друга звалась Легузине.
Чимало часу турки проживали на нашій території. Спорудивши міцні укріплення, грабували людей, мали багато золота, але коли козаки їх нагнали, то, тікаючи, вони полишали багато дорогоцінностей. Старі люди твердять, що один із заможніх турків залишив на полі золоту булаву й шаблю.
А ще говорять, що на полі викопано сім льохів, у яких сховано золото. У війну там переховувалися партизани, але золота ніхто не бачив. Можливо, тоді було не до того.

Золотий скарб під Бабачихою

Золотий скарб під БабачихоюСело заснував козак Ломака, від імені якого село й отримало назву. А козак Щока заснував село Щоки, що знаходиться поруч з Ломаками. Нібито, саме у Щоки Ломака викрав доньку, а від їхньої пари й утворилося село. Численні балки, яри, пагорби та річка Сула ділять село на декілька частин, які отримали в народі такі назви: Кодак, Берегівка, Сосна, Перехресток тощо.
Вулиця, на якій я живу, називається Брехуновою. Колись на ній жив дід, який знав і любив розповідати багато нісенітниць, за що й отримав прізвисько Брехун. Став він відомим через те, що нібито пан Слюз з Хорошків кожної неділі запрошував його до себе і слухав його розповіді, за що дід отримував кожного разу золотого.
Можливо, саме від нього пішла легенда про те, що козак Ломака закопав десь серед села свою шаблю, і доки вона не буде відкопана, доти село буде козацьким, а отже – вільним. Від того часу пішла примовка, що Хорошняки – кріпаки, а Ломаки – козаки.
У самому селі декілька ставків, найбільший з яких зветься Гайдамацьким озером. Неподалік від села пролягають вигони і поля, що переходять у лісосмуги, за селом здіймає свої могутні хребти гора Бабачиха, або Бабай-гора. В місці, де Бабачиха найближче підходить до Сули, стоїть стара висохла липа, під якою, за легендами, знаходиться скарб. Одні кажуть, що скарб заховав Северин Наливайко перед своїм полоненням під Лубнами, інші кажуть, що скарб заховали шведи під час Північної війни з Росією, а ще інші кажуть, що скарб заховали чехи у Велику Вітчизняну війну під час відступу з України. Цікавим є факт, що в усіх трьох версіях фігурує подібний опис скарбу: золота упряж і бочка золота, або статуя золотого коня і бочка золота.

Золота річка

Золота річкаНа березі річки Тетерева стоїть дуже давнє місто Радомишль. Кажуть, що йому більше 1300 років. Хотіли були люди відсвяткувати цю дату, та вчені з Києва щось почали уточняти в архівах, і вирішили, що Радомишль набагато старіший. Так і перенесли свято на потім, А коли воно вже буде – Господь його зна!
Ще при моїй пам’яті річка була глибока, вода так швидко бігла, що прямо зносило, як хто хотів перепливти. А скільки водоворотів було! То такі дуже глибокі ями, що і дна не дістати, а вода в них холодна, як ніж; зразу ногу зводило. У тих ямах, кажуть, сидів водяник і сітями затягував собі людину на поживу. Може воно і правда, я не знаю, але те, що в нас колись не було такого року, щоб хтось не втопився, то це точно. Боже-Боже, скільки ж то на тому дні людей залишилося, а скільки потопилося під час різних воєн, що пройшли через Радомишль за таку давню історію. А скільки добра всякого потоплено на тому дні – і не перелічити. Правду люди кажуть, що дно Тетерева золоте від того всього, що є в мулі.
На Олімпіаду (1980 рік) приїжджали до нас японці і казали, що в них є така техніка, яка може весь той мул вигрібти і зробити Тетерів знову судноплавним. І це все вони хотіли зробити безплатно, тільки хотіли забрати собі все, що знайдуть у тому мулі. А Радянська влада порахувала скільки там чого є і не дала японцям чистити. Сказали, що за те золото можна почистити всі річки на Україні. А коли ж вони почнуть уже чистити? Ти от з Києва, може, чув що про це. Річка ж прямо на очах міліє, ось уже зараз малі діти по-коліна переходять через Тетерів з Рудні. А ще ж недавно, у сімдесятих роках, по ній катера тягали якісь баржі з Житомира до Києва.

Золотий браслет

Золотий браслетЯк іти по дорозі до Канева, то зразу за заповідником буде Княжа гора, де колись місто було і де тепер студенти щоліта риються. А між селом і заповідником є ще одна гора, менша, теж поросла лісом; у неї ще схил з боку Дніпра осипається. То на цій горі, видно, кладовище було колишнєє, бо зараз і могилки заровнялися. Ми б і не знали про нього, але гора осувається і одкриває людські кістки дуже старі, аж жовті, а гробів та одягу нема, бо погнило все. Там я колись кози пасла і найшла у піску чималий золотий браслет з красними камінцями.
Питаєш, де він? Продала в Києві! Куди б я його вділа?! Ще сказали б, що вкрала де. Тільки ти мене не називай, бо ще власті прийдуть і потребують гроші вернуть государству.

Видубицькі підземелля

Видубицькі підземелляПідземелля Видубицького монастиря досі залишаються не дослідженими. За легендами, саме в цих тайних печерах мають зберігатися княжа скарбниця та знаменита бібліотека Ярослава Мудрого, заховані жителями міста під час падіння Києва від монголо-татар.
У 70-ті роки біля монастиря партійне начальство облюбувало схили Дніпра і почало будувати собі дачі. Одного разу екскаватор провалив дірку до підземелля, Робочі на чолі з прорабом зупинили стройку і почали туди заглядати. Казали, що там видно було якісь ящики закриті; стояло їх багато понад стінами, один на одному. По Києву пішли чутки, що знайшли скарби Київської Русі, історики кинулися подивитися, але їх не пропускали кегебісти. Це ж закритий об’єкт, нікому не можна заходить! Щоб припинити ажіотаж навколо секретних дач, комуністи наказали засипати підземелля. Десятки машин засипали дірку камінням і цементом, робочі гарненько все забетонували і далі продовжили стройку, як нічого й не було.

Ленін і шкідник

Ленін і шкідник

Багато людей їздять у Москву, щоб побути біля могили Леніна, побачити його. Але не всі його можуть бачити. Робітники, колгоспники, ну й інші, які трудяться, то ті можуть бачити. А якщо злодій, шкідник, ворог, то краще не попадайся, бо не … Читати далі