Коломийки про гуцулів (II)

Як Гуцула не любити, як в Гуцула вівці,
У Гуцула за ременем писані топірцї.
Як Гуцула не любити, коли Гуцул годний,
У Гуцула діжка масла та і сир надобний.
Як Гуцула не любити, коли Гуцул грає
На сопівцї, на флоєрі й на тримбітї знає.
Як задзвонит підківками, топірцем помечн.
То у кождій пишні душцї само серце скачи.
Він як хочи жінку бити, бука не питає,
Уфатит ї за прошивку, душа їй минає.

***

Ой Гуцуле, ти Гуцуле, під лісом ти хата,
Штири кози на мотузі, тай курка чубата.

***

Як Гуцула не любити, а в Гуцула вівці,
А в Гуцула за поясом писані топірцї.
Тай як зачне жінку бити, бича не питає,
Тай як утне межи плечі, аж душа минає.

***

Ой Гуцуле, Гуцуленьку, Гуцуле небоже!
Анї ореш, анї сієш, пожаль тє ся, Боже!

Comments are closed.