Глухий дощик

Глухий дощик– Дощику, дощику, – просять люди, – їди туди, де просять.
– Де косять? – Недочув дощик та й побіг на косовицю.
– Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
– Де вчора? -недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.
– Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
– Де жнуть? – знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.

Задрало лози та й побігло в хвіст…

Задрало лози та й побігло в хвістІду я лісом, коли щось у шелесті забур’яніло. Я туди — воно тріщи виочило, скали визубило; я його потягом дрюк! А воно — дригами ног! Задрало лози та й побігло в хвіст.

Дражнилка про кожух

Дражнилка про кожух— Ми з тобою йшли?
— Йшли!
— Кожух знайшли?
— Знайшли!
— А де ж він?
— Хто?
— Кожух!
— Який?
— Як який? Ми з тобою йшли?
— Йшли.
— Кожух знайшли?
— Знайшли!
— А де ж він?
— Хто?
— Кожух
— Та який?..

Рак і сорока

Рак і сорокаВилетіла сорока на дерево, сіла та й дивиться, а рак виліз із води та й лізе. От він лізе та й лізе, та й лізе, а сорока дивиться. От вона дивиться та й дивиться, та й дивиться, а рак лізе. От він лізе та й лізе, та й лізе, а сорока дивиться. От вона дивиться та й дивиться, та й дивиться, а рак лізе. От він лізе та й лізе… і т. д.

Летіла сова повздовж села…

Летіла сова повздовж селаЛетіла сова повздовж села, долетіла до броду та — бульк у воду. А мисливець ішов, ту сову знайшов, приніс її додому, поклав проти сонця на солому, щоб висохла. Та сова – полетіла повздовж села, прилетіла до броду та — бульк у воду. А мисливець пішов, ту сову знайшов, приніс її додому, поклав проти сонця на солому, щоб висохла. Та сова — полетіла повздовж села… і т. д.

Безкінечна казочка про дядька і колоду

Безкінечна казочка про дядька і колодуЙшов дядько з ярмарку по колоді через воду; тільки став він на колоду — бовть у воду! Викис, виліз, висох, став на колоду та й — бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, тільки став на колоду — бовть у воду… і т. д.