Та вже ж не хто!

Та вже ж не хто!Жили-були дід та баба. Був у них син Грицько, що все водив на ніч коні пасти. От він раз увечері кудись пішов, а старі подумали, що він пішов збиратися та вести коні на пашу,
У сіни ввійшов злодій.
— То ти, Грицьку? — питають старі з хати.
— Та вже ж не хто! — відповідає злодій.
— Кожух бери!
— Та вже ж не що!
— Бери й сіряк!
— Та вже ж не як!
— Бери й цепину!
— Та вже ж не покину!
Набрав усього злодій, нічого не покинув та й пішов своєю дорогою. Вийшли старі в сіни, а там нема нікого й нічого.

Як гроші на гроші лізли

Як гроші на гроші лізлиМав чоловік бичата. Вигнав на торг і продав. Але чув десь, що гроші лізуть на гроші, і радиться з жінкою:
— В нашого сусіда є гроші, як би так, щоб вони вилізли на наші?!
— Іди та пробуй!
Він взяв, прив’язав на галузку гроші, не дуже добре. А була діра до комори у сусіда, через яку лазили коти. Він упхнув туди, а гроші відірвалися та і впали.
Рано прийшов до сусіда й плаче:
— Чого ти?
— Та продав бичата, та гроші у вашій коморі.
— А вони чого там?
— Та мовили, що гроші на гроші лізуть, а я мовив, що вилізуть на мої ваші та впхнув через віконце до вас, вони відірвалися і впали на ваші.
— Бачиш, що твої на мої вилізли, а мої на твої не хотіли?!

Обновки

ОбновкиКупив мужик на ярмарку обновки: собі нові шкапові чоботи, жінці накупив каблучок (перстнів), а дочці – сережки. Прийшов празник, ото усі й понадівали своï обновки. Мужик сів на покуття, виставив ногу і човга – щоб то всі бачили його чоботи, і каже жінці:
– А чому це у нас хата не метена?
Жінка виставила поперед себе руки, розтопирила пальці, щоб же ж бачили ïï каблучки, та й відповідає:
– А чи ж я, доню, тобі не казала!
А дочка замотала головою, так що сережки зателіпались, та зітхає:
– Ото лихо, скількі ïï разів на день мести?!

В розумних батьків – розумна дитина

В розумних батьків - розумна дитинаМалий синок питає батька:
— Тату, а що то таке ідіот? Комаха чи звір?
— Така ж точнісінько людина, як і ми з тобою.

***

— Тату, що таке байка?
— А це коли тварини, ну прикладом осел і свиня, розмовляють так, як оце ми…

***

Їде син до річки купатися, а мати й наказує:
— Гляди, сину, як утопишся, то й додому не приходь — буде тобі від батька.

***

— Як тебе звати, мій хлопче?
— А так, як мого тата.
— А тата твого ж як?
— А так, як мене.
— Ну, то скажи, як тебе кличуть, коли час їсти?
— О, мене їсти кликати не треба, я першим приходжу.