Смерть і баба

Смерть і бабаЖила-була стара баба. І ось прийшла за нею Смерть. Баба налякалася й просить Смерть, аби дозволила ще пожити бодай до завтра. Смерть згодилася, а щоб баба не забула, що жити їй тільки до завтра, написала на дверях: «Прийду завтра».
Приходить на другий день Смерть. А баба обурилась, показала на двері й каже:
— Читай!
— «Прийду завтра»,— читає Смерть.
— От бачиш! А ти коли прийшла?
Розізлилася Смерть на бабу, стерла написане й каже:
— Добре, завтра ти вже від мене не втечеш.
Смерть пішла, а баба побігла до пивниці й заховалася в бочці з медом.
Сидить баба в бочці, сидить і все не може заспокоїтись. «Ні,— думає,— тут мене Смерть легко знайде».
Вилізла й побігла до хати. Розпорола перину й залізла до перини. Та й це місце бабі здалося ненадійним. Вилізла з перини — й бігом до стодоли.
Саме в цей час появилася на дворі Смерть. Побачивши таке опудало в пуху і пір’ї, Смерть налякалася — й щодуху тікати.
Ще й досі боїться Смерть показатися бабі на очі. А баба живе собі, вже й померти хотіла б, та Смерть не приходить. Не знати, як ще довго баба буде жити.
Коли не вірите, що так воно й було, запитайте бабу.
Вона вам сама про все розповість.

Двісті слів брехні

Двісті слів брехні

Було собі три брати. Поїхали вони у далеку дорогу. Набрали їсти й пити, тютюну й вогню. Заїхали брати у великий ліс. Надвечір зупинилися, попоїли, попили і спати лягли. Рано встали і поїхали далі. А лісові кінця нема. І настала ніч. … Читати далі

Жартівливі діалоги

Жартівливі діалоги

— Сказати тобі казку про тільки? — Скажи. — Оце тобі і тільки.      *** — Сказать тобі казку про дідуся? — Скажи. — Оце вона і вся. *** — Грицьку, диви, тобі киває? — Хто? — Та корова … Читати далі

Потім, як батько підріс, ми діда віддали в школу…

Потім, як батько підріс, ми діда віддали в школу

Потім, як батько підріс, що вже став у палки вбиватися, ми діда віддали в школу, бо він у нас був неписьменний (він, правда, й тепер теж вчиться), а самі вже з батьком осталися. Батько був вдатний до комерції, так він … Читати далі

Потім покинули ми хазяйнувати та почали комерцювати…

Потім покинули ми хазяйнувати та почали комерцювати

Потім покинули ми хазяйнувати та почали комерцювати, бо в хазяйстві нам чогось не щастило. От ми розплодили велику силу індичок, то було тільки чотири, а то вже стало без шести десяток і всі, як одна, дійні. Бувало викопаємо широку та … Читати далі

Дід ще малим був, а батька ще й на світі не було…

Дід ще малим був, а батька ще й на світі не було

Давно, дуже давно це було. Ще як я був парубком, дід ще малим був, а батька ще й на світі не було, так ми з дідом хазяйнували. Було в нас дві пари волів — одна чужа, а друга не наша; … Читати далі

Був собі, та не мав собі…

Був собі, та не мав собі

Був собі, та не мав собі, та зробив собі, затесав собі, та виорав день, та посіяв конопель, а вродили верби, а зацвіли раки, пішли полуниці рвати. Рвали, рвали, штани поскидали, на вози поклали; вози поламались, воли поздихали, стали думати-гадати, тютюн-табак … Читати далі

Нісенітниця про церкву

Нісенітниця про церкву

Як накосили ми на масницю лободи та щириці та збудували церкву, та повісили солом’яний дзвін, а повстяне серце. Як задзвонили на різдво, а на Великдень чути. Як стали до нас іти люди говіть, ні з ким не розминешся і нікого … Читати далі

Різні коротенькі нісенітниці

Різні коротенькі нісенітниці

Пішов я в петрівку трусить груші на вербах. Струсив, попадали карасі, понесли на базар, продали десяток меду, набрав на свиту, пошив чоботи, та й досі ношу їх. *** Пішов я на охоту, вбив ведмедя, обдер лисицю, приніс додому зайця, мати … Читати далі