Цар-дурак

Цар-дуракПісля 12 годин робочого дня робочий іде в шинок.
Він одержав получку. Там лишить він весь свій заробіток. Йде, похитується. Назустріч — жандарм.
— Ну, что, нажрался? Штраф давай!
Віддав робочий останній карбованець на штраф, але його дуже за серце зачепило, і він голосно сказав:
— Ну і дурак же цар!
— Как, как? Ти імєєш право єго велічество дураком називать?! В поліцію, сукин син!
Двері поліцейської відчинилися, й жандарм штовхнув туди робочого.
— Ваше високородіє,— до начальства,— етот негодяй назвал нашего царя дураком!
— Я ж не на нашого царя сказав,— каже Іван,— а на турецького!
— Он врьот, ваше високородіє! Он на нашего царя сказал, потому что дурнеє царя, как наш цар, нєту!

Циганський будинок

Циганський будинокСидить бідний циган на дорозі та й міркує:
— Ось як я розбагатію, то тут побудую будинок собі. Ось сюди будуть двері, сюди вхід до другої кімнати, сюди вхід до кухні, сюди два вікна, сюди одно вікно.
Тим часом по вулиці йшла якась жінка, зупинилась і дивиться на цигана, що він тут робить. А циган поглянув на неї та й каже:
— І чого б ото я по чужих вікнах заглядав?..

Несподіванка

НесподіванкаБув один чоловік, а до його жінки ходив піп, дяк та піддячий. Але одного разу той чоловік хотів найняти службу божу і обід за упокой свого тата та й пішов до міста купити м’яса. Вже ввечір, його ще не було з міста, прийшов піп найборше, приніс горілки, ковбасу і зачинають гуляти. Але надходить дяк. Застукав до вікна та й каже:
— Вітворяй!
А вона каже:
— Ей, ємосць, чоловік вже прийшов з міста.
А він каже:
— Де ж це сховаюся?
А вона каже:
— Лізьте на горище, там є соломник великий, та й там сховаєтеся.
Він сховався. Дяк приходить до хати, та й знов ставить горілку на стіл, та й зачинають пити обоє. Але прибігає піддячий та й знов кличе з-під вікна, аби відкрила. А дяк каже:
— Де ж це я сховаюсь?
Вона каже:
— Лізьте на горище та й там залізьте в соломник.
А він не знає нічого, заліз та й сів у другий кут.
Аж прийшов піддячий, та й також дурно не прийшов: приніс щось трохи, та й п’ють обоє. Але, нарешті, прийшов вже й чоловік додому та й прийшов під двері й кричить:
— Відкривай, жінко, та й ходи сюди з лампою до сіней, бо я приніс м’яса та покажу тобі, котре для кого, бо я йду в село звати людей, аби посходилися завтра до церкви.
І як він під дверима кричить, а піддячий каже:
— Де це я, — каже, — сховаюся?
А вона каже:
— Лізьте на горище та й там сховайтеся в соломник. Той виліз, мацає. Щось є в однім куті. Мацає в другім — також є. «Ей, гадає собі, біда!» Але не знає, хто там є… Та й став собі вже насередині і стоїть. А чоловік увійшов до сіней та й кинув м’ясо на землю і каже до жінки:
— Це, без кісток, хороше, то буде для попа, а ось це для дяка, а це, каже, з костомахами, то буде вже для піддячого.
А піддячий цікавий, хотів подивитися, чи хоч великий кавалок. Най би вже був з костомахами, аби великий, а соломник стояв на краю, а він як трохи схилився, бо хотів подивитися, та й гоп! усі троє до сіней з соломником. Аж тут роздивились, бо там було темно, то не виділися. А господар тоді:
— Агій, — каже, — на ваші голови, ще вас не поділив, а вже дідько вас позносив!

Ліщаник

ЛіщаникУ Голятині жив мало придурнякуватий чоловік. Жону мав нефайну, недійдаву. Жив у нижньому кінці села, за хижею ріс ліщаник.
Якось у корчмі один з фіглярів каже тому чоловікові: «Михайле! Ти у корчмі п’єш, а жона твоя з сільським старостою забавляється».— «Брешеш! Мою жону мамка добре сокотить».— «А вона піде в ліщаник ніби на ріща, а там на неї бирів уже чекає…» — «То більше він цього не буде робити!» — розсердився чоловік і побіг із корчми.
Прибіг додому, схопив сокиру і почав корчувати берег за хижею. За три дні викорчував увесь ліщаник.

На уроці релігії

На уроці релігіїПіп гнівно кричить на учнів, які не вивчили уроку:
— Хто створив світ, питаю вас?
Переляканий учень лепече:
— Не я, прошу пана превелебного. Не я!..
***
Учениця на уроці закону божого сказала:
— Христос мав дванадцять постолів.
Трохи була глухувата, й не дочула на попередньому уроці, що з Христом ходили апостоли.
— Що?! — визвірився піп.
А дівчина подумала: «Справді, хіба може бути так багато взуття в одного чоловіка?» — й поправилася:
— Не дванадцять, а два постоли мав Христос, всього одну пару.
***
На уроці релігії піп питає учня:
—Чому Христос, коли воскрес, швидше всього з’явився жінкам?
Учень думав, думав, а потім каже:
—Та тому, панотче, що так скоріше звістка розходиться.

Як кум відучив свого кума від сповіді

Як кум відучив свого кума від сповідіПішов селянин до попа сповідатися. Піп його питає:
— Скільки богів на небі?
А селянин каже:
— П’ять.
Піп ударив селянина хрестом по голові. Далі знову питає:
— Скільки богів на небі?
А селянин відповідає:
— П’ятдесят!
Піп знову вдарив селянина хрестом по голові так, що тому аж у вухах задзвеніло. Ледве вирвався селянин від попа. Іде додому й зустрічає свого кума.
— Та куди, дорогий куме, в божий час вибрався?
— Іду сповідатися.
— А знаєш, куме, скільки богів на небі?
— Знаю! Один бог на небі.
Селянин розсміявся:
— Ой, куме, я казав, що і п’ять, і п’ятдесят, та піп мене мало не забив. А коли скажеш, що один, піп тебе вб’є.
Кум із кумом повернулися додому й більше не ходили на сповідь.

Про наречену-свинку

Про наречену-свинку

Давним-давно були такі часи, що молодих хлопців кликали в армію, коли їм було двадцять років. З одного великого села скликали п’ятдесят призовників. Як почали придивлятись, що той сліпий, кривий, а той недочуває, вибрали з тих усіх двох хлопців, що годні … Читати далі

Хотів батько сина оженити…

Хотів батько сина оженити...Хотів батько сина оженити, але цей ніяк не дасться намовити.
Закликав він уже й сусіда, та й той намовляє і розказує: що, видиш, так в світі є, що он той оженився, он той жениться, а ти чому не хочеш?
— Бачиш, твій тато чотирма роками молодший був за тебе, коли оженився, а щасливо прожив стільки років з небіжкою.
— Та, — озвався син, — чому ж тато з мамою оженилися, а мені кажуть чужу брати.

Про Івана-дурника

Про Івана-дурника

Як був собі дід та баба, у їх був син Іван, та такий дурний, що нічого не вмів робити. От йому і зробили повозочку, щоб він з нею возився та не докучав старій своїй матері. От він її звезе на … Читати далі

Розквитався

Розквитався

Жив собі чоловік Омелько, та ходив він до моря на заробітки. Заробив за літо сорок шагів, прийшов додому, посправляв собі і дітям одежу та й каже: — Ну, за це літо добре попалось. Якби ще на зиму де шагів п’ятнадцять заробить, … Читати далі