Чи не той то Омелько

Чи не той то ОмелькоЧи не той то Омелько,
Чи не той то Омелько,
Що жне жито помаленько?

Цілу жменю до смерку,
Цілу жменю до смерку,
Жне Омелько в холодку.

Він нажав півснопа,
Він нажав півснопа,
Та й хвалиться: о, копа!

Він нажав цілий сніп,
Він нажав цілий сніп,
Та й говорить: десять кіп.

А як сяде за обід,
А як сяде за обід,
Із Омелька ллється піт.

Пообідавши, Омеля,
Пообідавши, Омеля,
Завалився спать в постелю.

Він за мною упадає,
Він за мною упадає,
Ще й сватати обіщає.

Іди геть, іди проч,
Іди геть, іди проч,
Голівоньки не мороч!
Ти ледачий, наче пень,
Ти ледачий, наче пень,
Жменю жнеш за цілий день.

А мій милий роботящий,
А мій милий роботящий,
Він ударник в нас найкращий.

Як кум відучив свого кума від сповіді

Як кум відучив свого кума від сповідіПішов селянин до попа сповідатися. Піп його питає:
— Скільки богів на небі?
А селянин каже:
— П’ять.
Піп ударив селянина хрестом по голові. Далі знову питає:
— Скільки богів на небі?
А селянин відповідає:
— П’ятдесят!
Піп знову вдарив селянина хрестом по голові так, що тому аж у вухах задзвеніло. Ледве вирвався селянин від попа. Іде додому й зустрічає свого кума.
— Та куди, дорогий куме, в божий час вибрався?
— Іду сповідатися.
— А знаєш, куме, скільки богів на небі?
— Знаю! Один бог на небі.
Селянин розсміявся:
— Ой, куме, я казав, що і п’ять, і п’ятдесят, та піп мене мало не забив. А коли скажеш, що один, піп тебе вб’є.
Кум із кумом повернулися додому й більше не ходили на сповідь.

Грицю, Грицю, до роботи

Грицю, Грицю, до роботи
— Грицю, Грицю, до роботи!
— В Гриця порвані чоботи.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ой! Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, до телят!
— Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Кахи, кахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, хоч жениться?
— Не може одговориться!
— Грицю, Грицю, кого взяти?
— Краще Марусі не зискати!

— Марусенько, серце моє,
— Чи ти підеш за мене?
— Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду.

Пішов Гриць, зажурився
Да і в ченці постригся.
Тепер Грицю скучно жити,
Було Марусі не любити.

Грицю всюди невпокой,
Гриць іде уже домой.
Грицю, Грицю, пошукай,
Краще Марусі вибирай.

Єсть Наталка і Ганнуся,
Та миліш нема Марусі.
Хоть ізгину, пропаду,
Краще Марусі не найду.

Простибі

ПростибіПрийшов старець до Газдині.
— Газдинько! Дайте мені що-небудь, дав би вам бог здоров’я, помершим душенькам царство небесне!
— Нате вам, старчику, — каже Газдиня, та й дає йому в пригоршні гарячої кулеші.
Старець взяв та й перемітує з руки в руку та все: простибі…! А далі, як то добре припекло, та й ляп кулешою посеред хати та й:
— Нате вам її до дідькової матері.

Так то так, та з хати як?

Так то так, та з хати як?Дядько наніс до хати лози і плете ясла для волів. Виплів, аж тут і кум до хати.
— Ну що, чи так я виплів ясла? — питає дядько кума.
— Так то так, та з хати як? — каже кум. — Вони у двері не пролізуть, доведеться розплітать та надворі заново робити.

Словечко кругленьке…

Словечко кругленьке...

Задумав один парубок женитися. От думає він: «Кого б тут у старости взяти? Піду я до свого рідного дядька, візьму я його в старости». Так і зробив. Прийшов до дядька і каже: — Дядюню, дядюню, допоможіть моєму горю, ходімте, я … Читати далі

Як циган вішався

Як циган вішавсяЦиганові надокучило голодне життя, і він вирішив повіситися. Вибрав дерево над річкою, прив’язав мотузку, накинув на шию і — розігнався, щоб померти відразу. Коли ж скочив, мотузка обірвалась, і він упав у воду. Річка була глибока, а плавати він не вмів.
— Рятуйте! — кричить.
Якось його врятували, дали віддихатися й допитують:
— Як то сталося?
— Ай! Дайте мені покій,— сердиться циган,— через чортову мотузку мало не втопився!

Святий Петро і черешні

Святий Петро і черешні

Ішов Ісус і святий Петро. Та й подибали на дорозі підкову. Та й Ісус каже: — Підойми-но, Петре, цю підкову та й продамо в коваля. Коваль підкує комусь коня. А Петро вдарив підкову ногою та й каже: — Ото б усяке сміття … Читати далі

Злодій та сало

Злодій та салоЗлодій заліз уночі до чоловіка Сави красти сало, увірвався з салом з бантини та й гепнувся серед сіней. Сава почув та й питається:
— А хто там?
А злодій не дурний був та:
— Саво, — каже, — Саво, прислав тобі чорт сало!
А Сава:
— Геть з ним! Я з чортами не братаюсь, то й сала їхнього не хочу!
— Ну, — каже, — коли не хочеш, так двері відчини та допоможи винести сало.
Так той, сердега, ще й піддав сало на плечі!

Як гроші на гроші лізли

Як гроші на гроші лізлиМав чоловік бичата. Вигнав на торг і продав. Але чув десь, що гроші лізуть на гроші, і радиться з жінкою:
— В нашого сусіда є гроші, як би так, щоб вони вилізли на наші?!
— Іди та пробуй!
Він взяв, прив’язав на галузку гроші, не дуже добре. А була діра до комори у сусіда, через яку лазили коти. Він упхнув туди, а гроші відірвалися та і впали.
Рано прийшов до сусіда й плаче:
— Чого ти?
— Та продав бичата, та гроші у вашій коморі.
— А вони чого там?
— Та мовили, що гроші на гроші лізуть, а я мовив, що вилізуть на мої ваші та впхнув через віконце до вас, вони відірвалися і впали на ваші.
— Бачиш, що твої на мої вилізли, а мої на твої не хотіли?!