Хвалилася береза перед дубами

Хвалилася береза перед дубами,
Перед дубами своїми гіллями,
Що в мене гілля аж до кореня,
На мені кора, як біль, білая.
— Хвались, не хвались, біла березо,
Не сама ти ції гілля кохала,
Кохали тобі буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Буйнії вітри повіваючи,
Дрібнії дощі накрапаючи.
Хвалилася Мотруня перед парубками,
Перед парубками своїми косами,
Що в мене коси аж до пояса,
Що в мене личко, так як яблучко.
— Хвались, не хвались, дівко Мотруню,
Не сама ж ти ції коси кохала,
Кохала тобі ненька старенька,
Ненька старенька, сестра рідненька,
Щосуботочки ізмиваючи,
Щонеділеньки убираючи.

Comments are closed.