Калина-малина під яром стояла

Калина-малина під яром стояла,
Під яром стояла, з яром розмовляла.
— Як ти, милий, умреш, а я буду жива,
Скажи мені, милий, де твоя могила?
— А моя могила край синього моря,
Край синього моря, де трава шовкова.
— А я тую травку серпом позжинаю,
Я тую могилу та й порозкопаю.
Я тую могилу та й порозкопаю,
Я з милого кості та й пособираю,
В глибокім Дунаю їх повимиваю.
В глибокім Дунаї їх повимиваю,
Шовковим платочком їх повитираю.
Шовковим платочком їх повитираю,
В вишневім садочку їх я поховаю.

Comments are closed.