Гей мала вдова єдного сина

Гей мала вдова єдного сина,
Гей мала, мала та й годовала,
Та й годовала, до войська дала.
Гой жде і рочок — не йде синочок,
Гой жде рік другий — не йде син любий.
На третій рочок іде синочок,
Синочок іде, невістку веде.
Гой вийшла мати з нової хати,
Та й п’є до сина самого вина,
А п’є до невістки саму трутину.
Син вина не пив, під коні вилив,
Пили трутизну до половини.
Виходить мати з нової хати,
І взяла мати ручки ламати:
— Ой боже, боже, що ж я зробила,—
Я зчаровала рідного сина.
— Гой знала-сь, мати, враз зчаровати,
Гой знай же, мати, враз поховати.
Гой ховає сина перед вікнами,
А невісточку — за воротами.
Та й сину, сину садить калину,
А невістці — дві берестиці.

Comments are closed.