Яка різниця між мужиком і свинею

Колись одному мужикові треба було кудись поїхати залізницею. Поїхав він, але на якомусь вокзалі, де він пересідав на другий поїзд, хотілось йому поїсти. Шукав, шукав місце коло столу — ледве знайшов, бо народу була сила.
Тільки почав там їсти, як тут де не візьмись якийсь вертлявий панок з склянкою чаю в руці. Став біля мужика та й дивиться на нього, ніби каже: «А уступи-но, мужиче, місце для пана».
Але мужик був собі не з боязких — їсть, і ні гадки. Тоді панок і каже голосно, так, щоб мужик почув, до інших панків, що сиділи кругом:
— А скажіть-но, вельможні панове, яка різниця між мужиком і свинею? — І, сьорбаючи чай навстоячки, дивиться на мужика.
А мужик, не довго думаючи, та:
— Різниця є, пане!
— Яка?
— Та така, що мужик їсть сидячи, а свиня стоячи.

Який товар, така і плата

Увійшов мужик у крамницю та й гука до крамаря:
— А подай лиш мені оту баньку з цукерками!
Той і подав. Мужик понюхав-понюхав та:
— Ні, не такі! Подай оту!
Той перемінив Мужик знову, понюхавши, не вподобав.
— Подай аж он ту! — знов гукає.
Крамар уже розсердився, але перемінив і третю. Не донюхався й звідсіль нічого мужик, поставив баньку та йде з крамниці. Взяло зло крамаря, що дурно панькався стільки часу, та й кричить до мужика:
— Куди ж ти, а гроші давай!
— За що? — питає мужик.
— А за те, що нюхав, — відказує крамар.
Мужик вернувсь, дістав гроші з кишені та й стука об стіл. Постукав, постукав та й сховав. А крамар тоді:
— На що ж ти сховав гроші?
— А як же, — відказує той, — яка купля, така й плата: я понюхав, ти послухав, от і квити!

Панам всюди добре

Іде бідний мужик дорогою, а пан їде шістьма кіньми. І питає його пан:
— А звідки ти, чоловіче?
А він каже:
— З тамтого світу.
— А що наші батьки там роблять?
— А що ж, вельможний пане? Панам всюди добре: в котлах сидять, люльки палять, а бідний мужик дрова рубає і під ними палить!

Лакейська точність

Приїхав пан на вокзал і кинувся, що немає скриньки.
— Піди подивися, чи не дома залишилася, — каже пан до лакея.
Лакей побіг і скоро вернувся.
— Ну, що?
— Стоїть скринька на столі.
— Чому ж ти не приніс?
— Та ви ж казали «подивися, чи не дома залишилася».