Чи був, коню, у моєї стороні

«Чи був, коню, у моєї стороні,
Чи журиться мій батько об мені?»
«Ой журиться та й на ліжку лежить,
Праву ручку коло серденька держить».
«Іди, коню, на мого батька двір,
Стукни, коню, копитами об поріг,
То мій батько догадається,
Свого сина розпитається:
«Ой ти, коню, коню вороненький,
А де мій син молоденький?
Чи ти його в війську згубив,
Чи ти його в синім морі утопив?»
«Ні я його в війську згубив,
Ні я його в синім морі втопив:
Вже твій син оженився,
Узяв собі королівночку —
В чистім полі могилочку.
Були в його бояроньки
Із чужої сторононьки,
Були в його музиченьки
Із нової світличеньки!»

Comments are closed.