Чого дощ іде, як косять

Як сотворився світ, прийшли Сонце, Вітер, Мороз, Сніг до Бога за порадою.
– Що нам, – кажуть, – Боже, робити? Коли кому яку владу над землею мати?
Розділив Бог рік на їх усіх.
– Ти, Сонце, – каже, – грій, коли люди поле засіють, щоб усе росло. Ти, Вітре, маєш дути, коли людям спека обридне. Тоді наганяй хмари. Тобі, Морозе, всю зиму можна сичати, та літом не докучати. Сніг хай береже землю від морозу.
А Дощ поки приплентався, то Бог уже всю роботу роздав. Доганяє він Бога вже на дорозі:
– Боже! – гукає. – А коли ж мені, мені коли йти?!
Подумав Бог, бо всю роботу, яка була в нього, вже роздав, та й каже:
– Коли просять.
– А, коли косять, – не почув на ходу Дощ. – Що ж, буду йти, як косять.
Та так і йде.

Comments are closed.